Тренер воротарів збірної України Ігор Карпенко, який з нового сезону працюватиме з голкіперами ХК «Тризуб», в інтервʼю клубній пресслужбі розповів про фінальний турнір олімпійської кваліфікації в Ризі, де зараз виступає наша національна команда.
- Одразу після перемоги на прекваліфікаційному турнірі в Польщі всі говорили, що наступний раунд – це про суперників геть іншого рівня. Наразі ми зіграли два матчі, ця теза підтвердилася?
- Скажу, на жаль, але підтвердилася. Ми розуміли рівень суперників. Збірна Франції з гравцями НХЛ – наразі це, як хокеїсти з іншої планети. Вони показали клас. З суперниками такого рівня востаннє ми грали дуже давно. Збірна України не перетиналася з такими потужними збірними, як Франція та Латвія, дуже давно. Такий рівень для нас поки що є мрією, але ми рухаємося вперед. Негативний досвід – це теж досвід.
- Важко було готувати команду до настільки важливих матчів у серпні?
Так, було важко. Хлопці прибули до розташування збірної у різних кондиціях. Хтось вже готувався до матчів, а хтось реально тільки вперше встав на лід. Я, звичайно, вважаю, що це неправильно, не зовсім професійно… Треба розуміти, що з матчами такого рівня багато наших гравців зіштовхнулися вперше.
Тут мова йде про різних наших хокеїстів та їхні клуби, який рівень підготовки могли надати вони. Мова і про внутрішній чемпіонат, і про наших легіонерів. У всіх був різний рівень. Хтось провів декілька підготовчих матчів, хтось зовсім не грав, хтось тільки почав тренування. Кожен клуб будує передсезонку по-різному: хтось з 1 серпня, хтось з 15-го, 20-го, хтось починає в липні, а в серпні робить паузу. На збірній це трохи сказалося.
Мені важко сказати, як готувалися наші суперники, але, думаю, вони серйозно тренувалися. В тій же збірній Франції гравці, які грають в НХЛ, показали божевільний рівень. Такої збірної Франції не було навіть на чемпіонаті світу. Я тут жартував, що це, мабуть, найсильніша збірна Франції років за 40. На цей турнір вони дійсно зібрали практично всіх найкращих гравців, кого могли.
- Як вважаєте, хто переможе в матчі за перше місце?
- Напевно, все-таки Латвія. Допоможе їм домашня арена. Атмосфера домашніх матчів у Ризі – це просто одне задоволення: повний стадіон, усі вболівають, усі заряджені, барабани прапори, шалики… Шкода, що в нас немає такої культури вболівання. На трибуни приходять і діти, і літні люди.
- Що мало б збігтися, щоб ми перемогли таку збірну Франції чи Латвії в перших матчах?
- Маленькі ігрові нюанси. У нас були можливості повести в рахунку – не вийшло. Реалізуй більшість, – хто знає, як воно пішло б далі? Суперник міг би відреагувати по-різному, але в хокеї не можна говорити «як воно могло б бути». На жаль, трапилося так, як трапилося.
Але я повторюся, що збірна стає краще та рухається в правильному напрямку. Думаю, наша команда буде омолоджуватися. Прогресують ті хлопці, що грають в Європі. Якщо дивитися на сучасні дивізіони чемпіонату світу, то ми маємо закріпитися в Дивізіоні 1А. Там має бути наше місце – не опуститися нижче. У минулому сезоні ми показали, що Дивізіон 1В збірна України переросла, але до топ-дивізіону поки не доросла.
Нам потрібно грати на такому рівні, як тут, в Ризі, але є проблема. Раніше збірна України була авторитетом і такі збірні як Норвегія, Німеччина, Австрія, Франція шукали можливості провести з нами спаринг. Зараз я знаю, що нашій федерації дуже важко знайти та домовитися про товариські матчі з такими командами. Їм цікавіше грати товариські турніри між собою. Ми чекаємо моментів, коли хтось з тих команд відмовиться, щоб зайняти їхнє місце.
- Переходимо до фахових воротарських запитань. Наразі в нас прийнято говорити про двох рівнозначних голкіперів у збірній – Дьяченка та Захарченка. Чи це насправді так? І чи не заважає це комусь з них вийти на новий рівень, якщо буде чіткий розподіл на «першого номера» та «бекапа»?
- Практично весь минулий сезон ми розраховували на двох воротарів. Трохи більше ігрового часу дісталося Богдану Дьяченку. Едуард Захарченко свої матчі відпрацював достойно. На цьому турнірі знову трішки більший акцент робиться на Богдана, тому що він готувався більш ретельно.
А про розподіл на «першого»/«другого»… Ігри такого рівня і фізично, і морально дуже важко проводити у форматі дві-три поспіль. Наш чемпіонат в цьому плані відверто відстає. Мені б дуже хотілося, щоб наші воротарі грали десь у гарному європейському чемпіонаті. Щоб вони отримували цей ритм, ці швидкості. Щоб покращували свою швидкість прийняття рішень.
У нас підростають молоді воротарі. Є і в Північній Америці, ми за ними слідкуємо, думаю, будемо їх залучати, підтягувати до національної збірної.
- Зараз у нас позаду дві гри, обидва рази хлопці міняли один одного. Як оціните їхній виступ у цих матчах?
- Оцінки хотілося б давати по завершенню змагань. Помилки були, не без цього. Знову ж таки, говоримо про підготовку до цього турніру. У наших воротарів був геть різний підхід до підготовки до цього турніру. Для мене це був неприємний момент, бо, повторюся: ми не грали з суперниками такого рівня вже дуже давно, тут нам випадає шанс, і не готуватися до таких матчів заздалегідь – це непрофесійно.
- Як команда себе почуває після двох поразок, як провели день перед Словенією?
- У вихідний день було легке тренування: прокатили трохи, пограли в зонах. Потім була фотосесія. На збірну Словенії ми готуємося, як на останній бій. Нас вже дехто там почали списувати, ми хочемо це виправити. Ми рухаємося вперед, нам потрібен будь-який позитив, тому гарний результат у матчі зі Словенією – це буде ще один маленький крок уперед.
Настрій бойовий. Хочу ще звернути увагу на такий момент на цьому турнірі, що в третіх періодах ми закидаємо, один період ми не програли, інший – виграли. Так, на той момент вже був зроблений результат на користь суперника, але хлопці намагаються битися до кінця. Цей момент нас радує.
- Після цього турніру Захарченко і Дьяченко стануть воротарями-суперниками для «Тризуба», зможете підказати нашим нападникам слабкі місця голкіперів збірної?
- У першу чергу, звичайно, я буду працювати з воротарями «Тризуба». А так, напевно, якісь нюанси зможу підказати і нападникам. Мені це теж буде цікаво. Воротарі знають свої помилки, тому подивимося, як вони зможуть закріпити пройдений матеріал, скажімо так.
